Я, уткнувшись у подушку, заснути не можу до ранку,

Я, в подушку уткнувшись, уснуть не могу до утра,
Я, уткнувшись у подушку, заснути не можу до ранку,
Тонко пахне — тобою — шматок кольорового ситцю.
І не важливо зовсім, що поїхав ти тільки вчора.
Я сумую, сумую... коли я встигла закохатися?
На якому повороті недоречно мене занесло?
Без керма і вітрил я лечу в невідомі дали...
Здоровий глузд, розум — ніщо в цей раз не врятувало,
Ми один одного знайшли — нарешті! — і ось, втратили...
04:32
9
RSS